Такі добрива збагачують ґрунт легкорозчинними живильними речовинами й перегносвойства й структуру, а також активізують життєдіяльність потрібних мікроорганізмів.
До органічних добрив можна віднести всім відомі гній, пташиний кал, компост, стружку, тирсу й так звані зелені добрива.
Найпоширенішим по праву вважається гній. Це дешевий, доступний і корисний матеріал для добрива. Гній у великій кількості містить мікроорганізми, які допомагають забезпечити розкладання органічної речовини на окремі, легко засвоювані рослинами елементи. Також він містить кобальт, мідь, молібден, бор і марганець.
Пташиний кал менш популярний, але містить більше живильних елементів, що дозволяє зменшити кількість підгодівлі.
Зелені добрива складаються зі здрібнених однолітніх бобових рослин, скошених у період цвітіння. Їх звичайно закопують у землю й застосовують у такий спосіб для окультурення землі. Ця підгодівля поліпшує підґрунтовий шар і збагачує його азотом і іншими елементами.
Компост забезпечує землю живильними речовинами. Його можна приготувати самостійно з різних органічних відходів, тобто з бадилля, ошурок, сухих листів, ставкового мулу, двірського сміття й багато чого іншого. У компост нерідко додають гній, торф і пташиний кал.
Тирса й стружку застосовують в основному для додання землі рыхлости. Ці добрива дуже сухі й поглинають азот, тому перед їх внесенням необхідно полити ґрунт розчином курячого калу або сечовини.
Мінеральні добрива
Такі добрива містять ще більша кількість живильних речовин, необхідних рослинам, і діляться на дві групи: прості й складні.
До простих мінеральних добрив ставляться ті, до складу яких входить один який-небудь елемент. Складні містять два, три й більш живильні речовин.
Мінеральні добрива діляться також на групи по змісту елементів: азотні, калійні й фосфорні.
В азотних добривах у легкодоступній для рослин формі перебуває один з найголовніших елементів живлення — азот. Надлишок його в ґрунті негативно впливає на людину, тварин і забруднює окружающуй середовище, тому необхідно строго дотримуватися норм застосування.
До найпоширеніших азотних добрив ставляться сульфат амонію, нітрат амонію (аміачна селітра) і карбамід (сечовина). Аміачна селітра являє собою універсальне швидкодіюче добриво. Вона підкисляє ґрунт. Карбамід засвоюється рослинами.
поступово, тому застосовувати його краще навесні. Сульфат амонію сильно підкисляє ґрунт, добре закріплюється в ній.
Калійні добрива допомагають рослинам засвоювати вуглекислоту, а також сприяють пересуванню вуглеводнів і підвищують стійкість до морозів, посухи.
Добрива такого роду можна вносити в будь-які ґрунти, вони добре розчиняються у воді. Найпоширенішими є хлористий калій, калійна сіль і сірчанокислий калій. Сірчанокислий калій не містить магнію, натрію й хлору, які шкідливі для рослин.
Фосфорні добрива підвищують стійкість культур до морозів і посухам. Їх треба вносити в ґрунт якнайглибше, тому що фосфор малорухомий.
Кращим уважається суперфосфат. Це добриво швидке діє й добре всмоктується коріннями. Для більшої ефективності його можна змішувати з органічними добривами.
Зола поєднує в собі калій і фосфор. Крім цього, у ній немає хлору. Вона подщелачивает ґрунт.
До складних мінеральних добрив, які називаються також комплексними, ставляться калійна селітра, аммофос, диаммофос, нитроаммофос, нитрофос, азофос, карбофос і ін.
Калійна селітра підходить для цибулинних і багаторічних рослин. Нитроаммофос використовується для підгодівлі багаторічних, цибулинних і однолітніх культур. Аммофос застосовується в основному для підготовки ґрунту під посадку.
Часто застосовуються вапняні добрива: гашене вапно й крейда. Ефективність їх внесення збільшується, якщо вони добре здрібнені. Попередньо їх потрібно змішати з компостом або гноєм.
Суміш із добрив випливає готовити безпосередньо перед внесенням її в ґрунт.
Бактеріальні добрива
Такі добрива підвищують родючі властивості ґрунту й переводять азот у доступну для рослин форму.
До бактеріальних добрив ставляться нітрагін, азотобактерин, фосфороббактерин і др. Нітрагін — це суміш бактерій, які живуть на коріннях бобових рослин і здатні поглинати азот з повітря. Цей препарат перед внесенням у ґрунт слід розчинити у воді. В отриманому розчині змочують насіння.
Фосфоробактерин містить змішані з каоліном суперечки бактерій, які можуть звільняти фосфор з органічних сполук.
Азотобактерин складається із ґрунтових мікроорганізмів, які засвоюють азот з повітря й перетворюють його в корисні з'єднання. Вносити цей препарат випливає тільки у вологий ґрунт. Препарат АМБ містить мікроорганізми, здатні розкладати органічні речовини й вивільняти з них аміак.
Деякі бактеріальні добрива перед застосуванням необхідно розчинити у воді
Мікродобрива
Препарати, що ставляться до цього виду добрив, містять у собі необхідні для рослин елементи: марганець, залізо, цинк, бор, мідь, молібден і ін. Вони допомагають боротися із грибними хворобами. Вносити їх треба в дуже малій кількості. Найпоширеніші борні й марганцеві добрива, а також залізний купорос.
Вони використовуються для обприскування дерев і чагарників.