“Добрі Добрива” можуть вноситися як під час основного внесення під культивацію, так і при посіві в рядки, а також при підживленні.
Інструкція з використання органомінеральних добрив “Добрі добрива” “Добрі Добрива” відносяться до нового покоління органо-мінеральних добрив, що пройшли біологічну, токсиколого-гігієнічну і екологічну експертизу та Державну реєстрацію в Управлінні безпеки хімічних речовин Міністерства екології та природних ресурсів України. До їх складу входить пташиний послід Полтавської птахофабрики, добавки мінеральних добрив, з вмістом загального азоту в готовій продукції 5 – 8%, 4,5 – 5,5% фосфору (Р2О5) і калію – 4,5 – 5,5% (К2О) за вологості 4 – 5,5%. Зольність добрив – близько 38 – 41%, органічна речовина 45 – 60%. До складу добрив входять мікроелементи: марганець – до 400 мг/кг, мідь – 40 мг, кобальт 10 – 12 мг, цинк – до 20 мг/кг добрив. Вміст важких металів, зокрема, кадмію у 100 разів, свинцю у 25 разів менше граничнодопустимих концентрацій, прийнятих для органічних відходів. Крім поживних елементів і органічних речовин до складу “Добрі Добрива” включено сорбенти та іонообміники, які є джерелом мікроелементів і забезпечують поглинання поживних речовин, пролонгованість їх дії впродовж вегетаційного періоду та створюють умови для збереження вологи в ґрунті, що особливо важливо в умовах посушливості. “Добрі Добрива” є екологічно безпечними. Їх виготовлення відбувається після тривалого компостування з включенням у технологічний процес висушування за температури 100 – 150 С, що забезпечує повне знезараження добрив від патогенної мікрофлори, гельмінтів та втрату схожості насіння бур’янів. Для потреб присадибного та дачного господарювання усувається неприємний запах пташиного посліду. “Добрі Добрива” зручні і технологічні у використанні — надає їм ці властивості гранулювання продукту. Гранули розміром 4 – 5 мм, міцні за структурою, не піддаються злежуванню і придатні для будь-якого способу внесення – врозкид по поверхні поля з наступною заробкою у ґрунт, локального у передпосівну культивацію і в рядки при посіві сільськогосподарських культур. Механізми для внесення “Добрі добрива”: “Добрі Добрива” за ефективністю не поступаються дії оптимальних доз гною і мінеральних добрив як за органо-мінеральної системи удобрення, адже вони несуть як органічну так і мінеральну основу і поживні речовини знаходяться у доступній для рослини формі. Оптимальні їх дози становлять: за основного розкидного удобрення для просяних культур – 1,0 – 1,5 т/га, зернових та зернобобових – 0,8 – 1,0 т/га, за локального внесення добрив доза зменшується на 40 – 50%, в рядки при посіві, відповідно, під зернові – 0,2 – 0,3 т/га, просапні – 0,3 – 0,5 т/га. На присадибних або дачних ділянках під овочеві культури “Добрі добрива” вносять із розрахунку 0,2 – 0,3 кг/м2 врозкид, або в лунку при садінні розсади – 20 –30 г на 1 рослину. За внесення добрив у рядок або лунку їх перемішують лопатою чи сапою з шаром землі. Під час садіння дерев в залежності від величини посадкової ями “Добрі добрива” вносять у дозі 0,5 – 1,0 кг на 1 рослину частинами – на дно ями, перемішуючи з нижнім шаром ґрунту лопатою, а решту з вийнятим із ями ґрунтом. У підживлення дерев добрива вносять по діаметру крони у кількості 200 – 300 г/м². Керівник проекту Головний науковий співробітник Е.Г. Дегодюк
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Відповіді на питання щодо використання органомінеральних добрив “Добрі добрива”
Це полікомпонентні органомінеральні добрива, до складу яких входить пташиний послід, мінеральні добавки (азотні, фосфорні і калійні добрива), сорбенти та йонообміники. Пташиний послід відноситься до найефективніших органічних добрив, яке за вологості 20% містить 2,5 – 3,0% загального азоту, 2 – 3,5% фосфору і 1,2 – 2% калію. Використання в складі ОМД іонообмінників забезпечує пролонгованість дії макроелементів (NPK, Ca), різке зниження вимивання поживних речовин з добрив, забезпечується доступність для рослин мікроелементів, що міститься у кристалічній гратці мінералу, забезпечує утримання вологи в ґрунті. Поєднання біотичних і абіотичних властивостей в одній гранулі створює умови для високої ефективності елементів живлення у добриві.
Поєднання органічних і мінеральних добрив в органо-мінеральній системі удобрення є найефективнішим. Поєднання органічної і мінеральної сировини у складі ОМД “Добрі добрива” ефективніше, ніж роздільне внесення його компонентів окремо під різні сільськогосподарські культури. У такому складі вони забезпечують високий стартовий ефект і пролонгованість дії впродовж вегетаційного періоду.
Пролонгованість дії забезпечується поєднанням органічної і мінеральної складової в ОМД, завдяки чому органічна частина повільно звільняє азотні сполуки, а поглинені сорбентом і йонообміником фосфор і калій споживаються кореневою системою у міру зниження концентрації їх у ґрунтовому розчині. Цим самим запобігається вимивання поживних речовин за межі кореневої зони ґрунту.
NPK у складі органомінеральних добрив на 15-20% ефективніші порівняно з мінеральними туками, що обумовлюється природою їх доступності для кореневої системи в момент мінерального живлення рослини, зменшенням втрат азоту внаслідок нітрифікації та вимивання його у випадку внесення у складі мінеральних туків за межі кореневого шару та втрат в процесах денітрифікації. В мінеральних добривах швидше проходять процеси ретроградації фосфатів (утворення важкорозчинних сполук), ніж в органомінеральних комплексах ОМД. В них вищий коефіцієнт використання рослинами елементів живлення.
Мінеральні добрива мають односторонній вплив на агрохімічні показники родючості ґрунту, підвищуючи вміст азоту, фосфору або калію з одноразовим підкисленням ґрунтового розчину внаслідок того, що всі мінеральні добрива є фізично або фізіологічно кислими сполуками. Систематичне внесення лише мінеральних добрив веде до декальцинації і дегуміфікації ґрунту. Комплексна дія органомінеральних добрив, що містить у складі органічні речовини, кальцій і магній, створює ефект комплексної меліорації, внаслідок чого гаситься підсилююча їх дія. Органічна частина ОМД є ефективнішим матеріалом для розвитку корисної біоти ґрунту, що забезпечує врівноваження процесів синтезу і деструкції органічної речовини ґрунту, внаслідок чого ґрунтовий розчин збагачується доступними елементами живлення, звільних з органічних решток. Поєднання біотичних і абіотичних факторів та зниження кислотності ґрунтового розчину забезпечує, збагачення орного шару ґрунту на стабільні і лабільні форми гумусу.
- для розкидного внесення: НРУ – 0,5; МВТ – 3; МВТ – 5; МВТ – 10. - для локального внесення: культиватором рослинопідживлювачі КРН – 4,2; КРН – 5,6; РУМ – 0,3. - для рядового внесення: зернотукові сівалки СУК – 24, зерно тукові сівалки вітчизняного імпортного виробництва. Науковий керівник проекту доктор с/г наук, професор, |
|
|
|
||
