“Добрі Добрива” — добрива майбутнього Е.Г. Дегодюк м. Київ, ННЦ “Інститут землеробства УААН” Е.Г. Дегодюк на дослідному полі

Ринкову економіку агропромислового комплексу України зорієнтовано на велико витратні технології, особливо в галузі використання агрохімікатів, вартість яких зростає з кожним роком у зв’язку з подорожчанням енергетичних ресурсів. Адже для виробництва 1 т азотних добрив витрачається близько 4 т нафти або еквівалентну кількість природного газу і це становить близько 30–50% енерговитрат в сільському господарстві. Надалі передбачається неухильне підвищення цін на газ, що може створити передумови низької рентабельності не тільки азотних добрив.

В агропромисловому комплексі немає однозначної відповіді на питання щодо альтернатив використання мінеральних туків. Це комплексна проблема, яка вирішується шляхом залучення біологічного азоту в кругообіг поживних речовин в землеробстві, широкого використання вторинної продукції рослинництва для удобрення сільськогосподарських культур, залучення біопрепаратів та стимуляторів росту, тощо. Але жоден із цих заходів не може замінити основного удобрення з внесенням азоту, фосфору і калію у складі органічних і мінеральних добрив. В зв’язку з різким скороченням поголів’я худоби в Україні кількість органічних добрив нині не перевищує 1,5 т/га ріллі, що в 6 разів менше порівняно з 80-ми роками ХХ ст.

Вихід із цього скрутного становища є, і він потребує систематичного підходу до вирішення проблеми. Його слід шукати на місцевому рівні в регіонах зосередження тваринницьких комплексів і промислових птахофабрик. Підстилковий гній, тверда фракція без підстилкового рідкого гною та пташиний послід раніше використовували на добриво у чистому вигляді, або у складі простих компостів. Дози органічних добрив зазвичай становили 30 – 40 т/га, на які накладали оптимальне мінеральне удобрення. Нині така технологія є низькорентабельною у зв’язку з високими транспортними витратами. На зміну традиційним способам використання добрив сучасна аграрна наука потребує альтернативних технологій, що полягають у поєднанні в одній гранулі органічних і мінеральних компонентів та посилення їх дії за рахунок підвищення сорбіційних, іонообмінних і біогенних властивостей. Становлення цієї ідеї проходить декілька етапів. Перший із них – виробництво і випробування органо-мінеральних сумішей, що мають біологічну (органічні добрива) і абіотичну складову (мінеральні добрива).

Новим аналогом таких добрив є торгова марка “Добрі Добрива”, що виробляються на промисловій лінії біля Полтавської птахофабрики в с. Стасі Диканського району Полтавської області. Технологічний процес передбачає компостування нативного безпідстилкого пташиного посліду та виготовлення готової продукції – грануляту, що містить пташиний послід, мінеральні добрива (NРК), сорбенти і йонообміники. “Добрі добрива” пройшли біологічну, токсикологічну і екологічну експертизу та реєстрацію в Управлінні безпеки хімічних речовин Міністерства екології і природних ресурсів України. Гранульовані “Добрі добрива” за вологості 4 – 5% містять загального азоту 4 – 8%, фосфору (РкО5) – 4,5 – 5,5% і калію (К2О) – 4,5 – К2О – 5,5%. Перевагою “Добрі Добрива” над простими органо-мінеральними сумішами є включення до їх складу сорбентів та іонообміників, що забезпечують ґрунт мікроелементами створюючи оптимальні умови для стартового росту рослин, та мають пролонговану дію. Вміст мікроелементів у “Добрі Добрива” становить (мг/кг): марганцю – до 400, міді 20 – 40, кобальту 10 – 12, цинку 20 – 40 мг/кг. Вміст важких металів, зокрема, кадмію у 100 разів і свинцю у 25 разів менше від гранично-допустимих концентрацій, прийнятних для органічних добрив.

Іншою перевагою “Добрі Добрива” є їх екологічність: вони проходять термічну обробку за температури 100 – 150 С за якої гине патогенна мікрофлора і гельмінти та сходження бур’янів.

“Добрі Добрива” мають гранули розміром 4-5 мм, вони міцні і придатні для будь-яких способів внесення в ґрунт – основного, локального, і рядкового, що забезпечується серійною технікою. Для розкидного внесення по поверхні поля використовують розкидачі мінеральних добрив НРУ – 0,5, МВТ – 3, МВТ – 8, для локального-культиватори-рослинопідживлювачі КРН – 4,2, КРН – 5,6, РУМ – 0,3 для рядкового внесення – зерно-тукові сівалки СУК – 24, сівалки з туковими апаратами для посіву зернових культур, кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків вітчизняного та імпортного виробництва.

Зважаючи на високий вміст основних елементів живлення для рослин оптимальні їх дози за розкидного внесення під просапні культури становить 1,0 – 1,5 т/га, зернових 0,8 – 1,0 т/га. За локального дозу “Добрі Добрива” зменшують на 40 – 50% без зниження урожайності сільськогосподарських культур порівняно з повною дозою. В рядки при посіві найефективніше вносити під зернові культури 0,2 – 0,3 т/га, під просапні - 0,3 – 0,5 т/га. Для польових культур «Добрі Добрива» упаковано у мішки по 25 кг.

Для присадибного і дачного овочівництва «Добрі Добрива» розфасовують у пакети вагою по 3 кг. Для індивідуальних споживачів рекомендовано «Добрі Добрива» вносити з розрахунку 0,2 – 0,3 кг/м2 в розкид або в лунку чи на 1 м рядка по 20 – 30г. При садінні плодових дерев або кущів добрива вносять відповідно 1,0 і 0,5 кг на одну яму.

Польові досліди, проведені ННЦ «Інститут ґрунтознавства і агрохімії УААН» показали, що за використання органо-мінеральних «Добрих добрив» можна розраховувати на одержання приростів зерна ячменю, насіння соняшника, бульб картоплі, коренів цукрових буряків – в межах 30 -40%.

Головний науковий співробітник
відділу агрохімії і фізіології
рослин ННЦ «Інститут землеробства УААН»
доктор с/г наук, професор,
член - кореспондент Української
екологічної академії наук

Е.Г. Дегодюк

Українська академія аграрних наук (УААН)
Національний науковий центр "Інститут ґрунтознавства та агрохімії
їм. О.Н. Соколовського" (ННЦ ІГА)
61024, г. Харків-24, вул. Чайковського, 4, тел./факс 704-16-69